методи виявлення мяса хворих і загиблих тварин

Мікробіологія м’яса і м’ясних продуктів. Методичні рекомендації до лабораторних занять для. здобувачів вищої освіти ступеня «магістр». 3. Як визначають ступінь свіжості м’яса птиці та кролів? Тема 3. МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ М’ЯСА ХВОРИХ І ЗАГИБЛИХ ТВАРИН. При дослідженні туш, особливо без внутрішніх органів, може. виникнути підозра, що м’ясо одержане від вимушено забитої хворої. тварини. Таке м’ясо небезпечне для здоров’я людей і може бути.


Судово-ветеринарна експертиза м'яса і м'ясопродуктів від хворих, забитих в стані агонії або загиблих тварин. При післязабійному огляді туш і органів забитих тварин можуть виникати підозри, що м'ясо і органи одержані не від здорових тварин. Лабораторні методи дослідження. Визначення pH м'яса.Реакцію середовища м'яса (м'ясної витяжки 1:4) визначають колориметричним (набір Міхаеліса) і швидшим і точнішим електропотенціометричним методами. Доспіле м'ясо, одержане від здорових тварин, має pH від 5,7 до 6,2, а від хворих і забитих в агональному стані – 6,3 і більше. Реакція на пероксидазу (бензидинова проба).Пероксидаза-оксиредуктаза міститься в свіжому м'ясі, одержаному від здорових тварин.


Тема: методи виявлення м'яса хворих і загиблих тварин. Мета заняття: вивчити методи визначення м'яса хворих і загиблих тварин. Завдання: Вивчити патологоанатомічні та органолептичні ознаки здорової, хворої і загиблої тварин. Походження м'яса від вимушено забитої тварини, забитої в агональному стані або здорової визначають за допомогою органолептичних і лабораторних досліджень. Для цього застосовують патологоанатомічне, бактеріологічне дослідження, проводять визначення ступеня знекровлення туші, рН, пероксидази, а також ставлять кольорову реакцію на мікробні токсини.


ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА м'яса і м'ясопродуктів: Відбір проб для дослідження м'яса на свіжість. Від туші беруть пробу масою близько 200 г з трьох областей: зареза, лопатки і стегна. У пробах повинні бути тканини, що входять до складу м'яса, в т. ч. рекомендується брати трубчасту кістку. Органолептичної оцінки - - - Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua.


Не допускають забій тварин на м’ясо без дозволу спеціаліста ве-теринарної медицини та проведення їхнього поголовного клінічного огляду перед забоєм. Перевозити тварин, хворих на інфекційні хвороби, а також тих, що позитивно реагують на туберкульоз і бруцельоз, можна тільки за дозволом обласного ветеринарного відділу відповідно до чинних інструкцій та правил. У разі виявлення в дорозі захворювання або загибелі тварин експедитор доставляє усю партію тварин для огляду до найближ-чого ветеринарного відділку і в подальшому діє відповідно до вка-зівок спеціалістів державної ветеринарної служби.


47. Методи виявлення м’яса хворих і загиблих тварин. 48. Біохімічні дослідження м’яса. Суть біохімічних досліджень. 49. Бактеріоскопія мазків. Методи фарбування. 50. Виробничі та санітарні вади ковбасних виробів. 51. Основні вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР).


Біологічними відходами є трупи тварин та птиці, абортовані та мертвонароджені плоди сільськогосподарських тварин, ветеринарні конфіскати та інші відходи, що отримують при переробці харчової і нехарчової сировини тваринного походження. З біологічної точки зору життя кожного організму можна умовно розділити на три періоди


в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки: колір, запах і консистенція м’язів; зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію; стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах; колір поверхні туші та запах м’яса, стан місця зарізу тощо. 121. Розрізняють наступні ступені знекровлення туш . Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів. та стафілококів: у разі незадовільних органолептичних показників тушу направляють на промислову переробку; якісних органолептичних показників – випускають без обмеження; випускають після проварювання для виготовлення варених ковбас; тушу і внутрішні органи утилізують


Методи обстеження хворих тварин поділяють на загальні та спеціальні. Загальніклінічні методи: обстеження (огляд), пальпація, аускультація та термометрія. До спеціальнихвідносять: мікроскопічні дослідження, бактеорологічні, серологічні, рентгенологічні тощо. Аускультація- виявлення природних звуків, які утворюються під час роботи органа (серце, легені, кишечник). Для виявлення звуків до стінки тіла проти органа прикладають вухо (через рушник) або використовують стетоскоп, фонендоскоп. У задавнених випадках хворих тварин вибраковують і забивають на м'ясо. Профілактика. Стежать, щоб пасовища й корми не були засмічені металевим брухтом, особливо шматками дроту під час годівлі пресованим сіном.


Бактеріологічне дослідження м'яса і м'ясопродуктів. Мета баканалізу - підтвердження або виключення діагнозу на інфекційні хвороби, а також з'ясування питання про наявність у м'ясі мікробів, що викликають харчові токсиноінфекції і токсикози. Бактеріологічне дослідження проводять у випадках, передбачених чинними Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів (1983) і нормативно-технічною документацією (ГОСТ 21237-75 «М'ясо. Методи бактеріологічного аналізу»), а саме: - при підозрі на інфекційні хвор.


49. Під час визначення м'яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки: колір, запах і консистенцію м’язів. зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію. 96. Які реактиви використовують при дослідженні м’яса на трихінельоз методом перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку? жовч свині або бугая. реактив Неслера.


є хворі тварини і вірусоносії. Віруси розмножуються в епітеліальних клітинах слизової оболонки респіраторного тракту, 10. Патолого-анатомічні зміни. При розтині трупів загиблих тварин зміни виявляють перш за все в органах дихання. Слизові оболонки трахеї і бронхів гіперемійовані, а в їх просвітах виявляється пінисте мокротиння. У легенях виявляють ознаки катарального, катарально-гнійного запалення, гіперемію. 16. Основними методами виявлення збудника є бактеріологічний метод і полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Зразки для діагностики отримують шляхом ротоглоткового мазка або трансназальних / бронхоальвеолярних змивів. Бактеріологічний метод.


М'язи здорових тварин і птахів не містять мікроорганізми. Забруднення м'яса мікробами починається в момент забою. Кров, яка випливає з артерій, частково засмоктується знову через вени, зяючі в рані і мають негативний тиск. Обсіменіння поверхні м'яса відбувається при знятті шкури і обробленні туші. Особливо сильно забруднюється м'ясо, якщо при обробці туші ушкоджують кишечник. Подальше забруднення поверхні м'яса відбувається при його транспортуванні і зберіганні. Мікроорганізми, що потрапили в м'ясо, при сприятливій температурі можуть розмножуватися, оскільки цей п.


Метод фіксації мазків залежить від мети дослідження (див. спеціальну частину Правил). Правильно виготовлені мазки крові повинні бути тонкими, рівномірними і достатньої довжини. Для бактеріологічного і гістологічного досліджень від загиблих і забитих тварин відбирають 3–5 шматочків змінених ділянок клубової кишки і 2–4 збільшених брижових лімфатичних вузли, шматочок ілеоцекальної затулки з прилеглим лімфатичним вузлом. Від хворих тварин беруть кров (5 мл) для виділення збудника і виявлення антитіл, а також пунктат лімфатичних вузлів для виявлення антигену. Від трупів направляють передлопаткові та мезентеріальні лімфатичні вузли, селезінку, печінку.


ЛПЗ 1. Тема роботи: "Визначення видової належності м’яса" ЛПЗ 2. Тема роботи: "Визначення ступеня свіжості м’яса" ЛПЗ 3. Тема роботи: "Клеймування м’яса" ЛПЗ 4. Тема робота: "Визначення м’яса хворих і загиблих тварин" ЛПЗ 5. Тема роботи "Бактеріологічне дослідження м’яса" ЛПЗ 6. Тема роботи: "Методи виявлення анаеробів" ЛПЗ 7. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при сибірці. 4. Лабораторні методи встановлення видової належності м’яса (р-я преципітації, реакція на глікоген, проба варки). 2. Типові завдання: 1. Визначити зовнішні ознаки м’яса тварин різних видів. 2. Вивчити особливості будови внутрішніх органів тварин різних видів.


М'Ясо і м'ясна продукція сільськогосподарських тварин. 1. Загальна характеристика забійних тварин. 2. Передзабійне утримання тварин і птиці. 1. Загальна характеристика забійних тварин Основною сировиною для виробництва м’яса в Україні є велика рогата худоба. Невелику частку займають вівці, кози, коні і кролики. На якість м’яса впливає порода, стать, вік, вгодованість, умови відгодівлі і утримання тварин, стан їх перед забоєм. М’ясна продуктивність худоби характеризується кількістю і якістю м’яса, а. також інших продуктів, які одержують при забої тварин.


ковбаси дуже часто додавали м’ясо хворих і загиблих тварин, гниле м’ясо, борошно, хліб та інші сторонні продукти. Як свідчать дані річного звіту. У хворих тварин знижується кількість еритроцитів та гемоглобіну, зростає кількість еозинофілів. Клінічні ознаки. Залежно від інтенсивності інвазії, віку і загального стану організму, цистицеркоз травоїдних і всеїдних може мати гострий та хронічний перебіг. Санітарна оцінка. При виявленні будь-яким із вказаних методів хоча б однієї личинки трихінел (незалежно від її життєздатності) тушу з продуктами забою знищують спалюванням. Підлягають також знищенню при виявленні в них трихінел сало, солонина, копченості, сирокопчені ковбасні вироби тощо.


У разі виявлення сибірки у великої рогатої худоби, проводять огляд усіх тварин з поголовною термометрією. Хворих та тварин з підвищеною температурою відправляють до ізолятора і лікують, використовуючи сучасні методи. Усіх інших тварин з цього гурту направляють у карантинне відділення, піддають пасивній імунізації і спостерігають за тваринам протягом 3-х діб. Тварин, у яких підвищилась температура, переводять в ізолятор і лікують.


За-бій хворих тварин або підозрюваних на захворювання інфекцій-ними хворобами дозволяється у випадках, передбачених Прави-лами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів. Основною вимогою до сировини є унеможливлення виникнен-ня захворювань людей, яке може бути у разі вживання м’яса хво-рих тварин та поширення інфекційних хвороб через сировину, м’ясо і продукти забою. До забою на м’ясо.


Особливості та методи діагностики інфекційних хвороб у тварин і птахів. Діагностика інфекційних хвороб у тварин, на відміну від діагностики незаразних хвороб, має дві особливості: 1 - необхідність термінової постановки діагнозу; 2 - обов'язковість використання комплексного методу діагностики. Перша особливість, зумовлена тим, що при інфекційних хворобах мова йде не лише про лікування хворих тварин, а перш за все про систему заходів, спрямованих на обмеження епізоотичного вогнища й запобігання подальшому поширенню хвороби.


Під час визначення м’яса загиблої, хворої або забитої в агонії тварини необхідно враховувати такі зовнішні ознаки: стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів і змін у лімфатичних вузлах. Стан місця зарізу. У тварини, забитої в нормальному фізіологічному стані, місце зарізу нерівне і більшою мірою просякнуте кров’ю, ніж м’ясо в інших частинах туші, а у тварини, забитої в агональному стані або розробленої після смерті, місце зарізу рівне й ін’єковане кров’ю так, як і інша м’язова тканина. Проте якщо місце зарізу добре зачищене або відрубане, то цей показник не враховують..

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

кенгуру 2021 2021 відповіді 5 6 класс

кейс с ответами внутренний конфликт

українська мова підручник дудик; вища школа 1993