послідовність переходу від традиційного рослинництва до еколого біологічного

4. Опишіть послідовність переходу від традиційного рослинництва до еколого-біологічного. 5. Які мінеральні добрива рекомендовані до застосування у еколого-біологічному рослинництві? 6. Особливості організації збиральних робіт різних сільськогосподарських культур у еколого-біологічному рослинництві. 7. Методи боротьби з хворобами рослин за допомогою рослинних препаратів. 8.Методи використання природних ентомофагів у еколого-біологічному рослинництві. 9. Способи принаджування корисних тварин. 10. Основні екологобезпечні заходи догляду за ґрунтовим покривом саду. Рекомендована література 1. Герас.

Викладено еколого-біологічні, агротехнічні, агрохімічні, організацій-но-господарські та економічні основи рослинництва. Висвітлено біологію і технологію виробництва польових культур — зернових (у т. ч. зернобо-бових), технічних (цукрових буряків, олійних рослин, ефіроолійних, пря-дивних, наркотичних), кормових (однорічних та багаторічних злакових і бобових трав, кормових капустяних рослин та коренеплодів), бульбопло-дів і баштанних. Разом з тим цей термін означає вирощування саме польових культур аналогічно тому, як плодівництво — садо-вих, а овочівництво — городніх культур. Хоча існують культури, які залежно від способу використання, технологій і.

Рослинництво займає домінуючу позицію в сільськогосподарському виробництві, і, як правило, визначає економічний розвиток і стабільність підприємства (господарства) в цілому. Нерідко від агрономів-початківців доводиться чути про все більшу залежність рівня врожаю від погодних умов. Рослинництво включає у себе сформовану десятиліттями структуру робіт, до яких відносять: підготовку та удобрення ґрунту, посів сільськогосподарських культур, догляд за їх розвитком та ростом, збір врожаю. Слід пам’ятати, що врожайність культури – це віддзеркалення технології, що забезпечує ефективність перебігу процесу фотосинтезу. Вона залежить як від особливостей рослини, так і від умов довкілля.

Еколого-біологічні основи рослинництва. Природно-екологічні ресурси функціонування рослинництва в Степу. Природно-ресурсний потенціал. Універсальним природним ресурсом сільського господарства, необхідним для функціонування всіх галузей є земля. Під терміном "земля" в галузі рослинництва розуміються такі поняття як територія, рельєф, ґрунти, водний і кліматичний режим, природний фітоценоз, агроландшафти тощо. Зона Степу України охоплює площу 240,2 тис. км2, що становить біля 40% території держави (603,7 тис. км2). Протяжність у меридіальному вимірі становить 500 км, у широтному – 900 км.

ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА“ на сторінці 1. Приємного читання. Назад до анотації. Зміст. Передмова. Частина перша. Теоретичні основи рослинництва. 1.1. загальна характеристика галузі. Частина друга. Біологія і технологія виробництва польових культур. 2.1. зернові культури. 2.1.2. Озимі хліба. 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури. 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури.

3. Ботаніко-біологічні основи рослинництва. 3.1. Ріст і розвиток рослин. 1. Ріст і розвиток рослин. Ріст і розвиток - важливі прояви життєдіяльності організму, дві сторони єдиного процесу життя, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Перехід середньодобової температури повітря через 0°С, що є ознакою початку весни, в західних областях України відбувається в другій декаді березня. У міру підсихання грунту можна починати сівбу холодостійких культур. Перехід температури через 5°С є ознакою початку вегетаційного періоду навесні і закінчення його восени у озимих та холодостійких культур. Навесні така температура спостерігається в кінці першої декади квітня. У цей час можна приступати до сівби середньохолодостійких культур.

ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНЕ РОСЛИННИЦТВО. Кафедра рослинництва. Факультет агротехнологій та природокористування. Метою навчальної дисципліни Еколого-біологічне рослинництво є надання студентам теоретичних і практичних знань стосовно вирощування екологічно чистої рослинницької продукції, та управління продукційним процесом у польових культур в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах регіону на основі вивчення морфологічних і біологічних особливостей польових культур.

Агрометеорологічні основи еколого-біологічного рослинництва – це складові деяких технологічних, господарських та організаційних рішень. Метою господарювання є максимізація доходів за стратегіями: максимізація врожаю, мінімізація природних втрат, оптимізація енерговитрат. Стратегії мінімізації природних втрат є засобами оптимізації технології господарювання за місцевих родючості ґрунту і агрокліматичних ресурсів зі складовими: оптимізація землекористування, оптимізація системи землеробства, оптимізація агрофітотехнологій, мінімізація збитків продукції, застосування засобів страхування тощо.

Завданнями рослинництва як навчальної дисципліни є: • вивчення еколого-біологічних особливостей рослин . Біологічне рослинництво, а також землеробство — це певною мірою повернення до традиційних рослинництва і землеробства першої половини ХХ ст., але на вищому (інтенсивному) рівні. Йдеться також про відтворення втрачених агроландшафтів. Потрібно хоч би частково повернути полям, лукам, водоймам екологічну чистоту.

Всеукраїнський біологічний форум учнівської та студентської молоді «Дотик природи», 21 – 23 жовтня: [збірник тез / за заг. редакцією доктора педагогічних наук В.В. Вербицького]. – Київ: «АВЕРС», 2013. – 263с. Укладач: Оленєв О.М., методист НЕНЦ. Тези представлені за категоріями: біологічні науки (ботаніка, зоологія, мікробіологія, біохімія тощо); екологія та проблем довкілля, енергозберігаючі технології; науки про Землю (географія, геологія); науки про Всесвіт (астрономія); науки про людину (анатомія, фізіологія, охорона здоров’я, психологія і поведінка людини); хімія; фізика. Еколого-токикологічна оцінка якості поверхневих вод на прикладі р.Кальміус. 123.

Еколого-правовий статус людини. Право природокористування. Класифікація економічних збитків. Прикладна екологія включає й еколого-економічні науки. Вінцем галузевих екологій є теоретична, або математична екологія, яка намагається математизувати вивчення станів, процесів і зв’язків у біосфері, створити математичні. моделі минулих, сучасних і майбутніх екосистем. При дослідженні біологічних умов у створенні людиною культурного ландшафту насамперед постає питання про походження організмів, з яких складається тваринний і рослинний світ луків, пасовищ і орних земель, гаїв, живих огорож і перелісків. Аналіз показує, що часто походження виду відображається в його екології і пристосуванні до певного місця проживання.

Аркушина Г.Ф., кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології КДПУ ім. В.Вінниченка. На сьогоднішній день селекціонерами створено безліч різних за біологічними властивостями рослин сортів та високогетерозисних гібридів польових культур. Сорт виступає одним із головних засобів сільськогосподарського виробництва. В сільськогосподарському виробництві досягнення селекції реалізуються через проведення сортозаміни та сортооновлення.

Еволюція рослин призвела до появи широко різноманітних рівнів складності, починаючи від найперших водоростей, потім мохів, плауноподібних, і папороті, до складних голонасіневих і квіткових рослин сьогодні. Хоча багато із груп рослин, що з'явилися раніше продовжують розвиватися, про що свідчить домінування водоростей в морському середовищі, більш недавно утворені групи також замінили ті, що домінували раніше, наприклад квітучі рослини домінують над голонасіневими наземними рослинами.:498.

У кисліших ґрунтах він уже перейшов із частинок у ґрунт і перебуває в мобільній формі, у зв'язку з чим забруднення рослинності радіостронцієм вже досягло свого максимуму і буде зменшуватись [32, 146]. Незалежно від виду культури та року після аварії, коефіцієнт переходу радіонуклідів із ґрунту у рослину зменшується залежно від типу ґрунту: торфяно-болотний - дерново-підзолистий - сірий лісовий - чорнозем, що свідчить про те, що перехід радіонуклідів залежить від агрохімічних властивостей ґрунтів [6, 22, 35, 67, 146].

До групи біологічних ознак включають особливості росту і розвитку рослин, однорічний чи багаторічний спосіб життя, тривалість вегетаційного періоду тощо. Біохімічними називають ознаки, що стосуються активності ферментів, кількісного і якісного вмісту цукрі, білків, жирів тощо. Якісні ознаки – про них судять за їхньою наявністю чи відсутністю, тобто це альтернативні ознаки: червоні чи білі квітки, гладеньке чи зморшкувате насіння тощо.

Біологічна еволюція суттєво відрізняється від інших. У її основі лежать унікальні процеси самовідновлення макромолекул і життєвих організмів, які містять у собі майже необмежені можливості перетворення живих систем у низці поколінь. Біологічна еволюція різноманітна як процесами, так і результатами. Біологічна еволюція - це незворотній і до певної міри спрямований історичний розвиток живої природи, який супроводжується змінами генетичного складу популяції, формуванням адаптації, утворенням і вимиранням видів, перетворенням біоценозів і біосфери в цілому. Еволюційне вчення – це важлива біологічн.

мінливості i спадковості; фізіолого-біологічних явищ i процесів; біологічних особливостей. Перші теоретичні висловлювання в цій галузі належать відомому німецькому ботаніку i географу Олександру Гумбольдту – основоположнику ботанічної географії. Еколого-iсторичний метод. Перехід лісокультурного виробництва на вирощування в певних лісорослинних умовах конкретних районованих сортів – це кардинально новий, вищий етап у розвитку лісонасінної справи, який може забезпечити підвищення продуктивності, якості та стійкості нових лісів на теренах України. В 90-ті роки багато зроблено в цьому напрямі.

На місцях переходу минулорічного приросту в приріст поточного року зберігаються сліди прикріплен-ня покривних лусок верхівкових бруньок у вигляді кільця навколо гілки, яке називають річним кільцем. За кількістю цих кілець можна визначати вік гілок. Активність латерального росту гілок також зумовлюється вищезгаданими факторами (біологічними особливостями порід, сортів і підщеп, рівнем технології тощо) і, крім того, кутами відход-ження і темпами потовщення гілок вищих порядків на гілках ниж-чих порядків галуження.

Біологічні фізіологічні та агрохімічні питання. Розвиток наук за насіннєзнавства досягнення завдання. Інтенсивна технологія вирощування сої. Досягнення передовиків. Вплив прийомів агротехніки на посівні та врожайні якості насіння. Рослинництво як наука. [ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Основні положення біологічної концепції виду, на якій базується синтетична теорія еволюції, такі: • особини одного виду становлять певну генетичну єдність, оскільки мають подібний набір генів (геном), проте вони можуть відрізнятися за набором алельних генів (генотипом); Коротко про головне. Синтетична теорія еволюції - комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок синтезу положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції. Зміни чисельності популяцій, спричинені різними факторами, називають «популяційними хвилями».

Природоохоронна діяльність в її традиційному розумінні в цих водоймах стає неможливою. Вона повинна будуватись по схемі відмінній від природоохоронної діяльності в природних екосистемах. Суть її заключається в тому, що в водосховищах охоронні заходи здійснюються не заради збереження природної структури і продукційних процесів в екосистемах, а для досягнення оптимального господарського ефекту [75–77, 80, 106, 157, 158]. Steud), рогозу широколистого (Typha latifolia L.) та рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.) утворюючи бордюрний або суцільний тип заростання. Ширина суцільних ділянок очеретяних заростей може становити до 2,0 км, на.

Надано еколого-біологічну характеристику видів глоду в умовах південного сходу України, описано види і сорти перспективні для культивування як декоративні, плодо- ві і лікарські рослини. Для студентів, аспірантів, викладачів вишів, фахівців у галузі ботаніки і садівництва. © Меженська Л.О., ISSN 978-617-7144-27-3 Меженський В.М., 2013 ВСТУП Рід Crataegus L. s.l. (включаючи Mespilus L.) є складним у таксономічному відношенні через притаманні йому явища інтрогресивної гібридизації, апомік- сису та поліплоїдії.